ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК НА ПРИКЛАДІ ТЕМИ №6 «ЕЛЕКТРОМОНТАЖНІ РОБОТИ» З ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Розробив: майстер в/н Співак С.Т.

 

 

 

                                                                                     Кількість годин: 36 (6 уроків по 6 год.)

                                                                                     Професія:7241.1. «Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-                                                                                                            обчислювальних машин»

                                                                                      Кваліфікація: 3 розряд

 

 

 

                                                                                                                          ВСТУП

 

 

 

 

 

Структура і склад методичної розробки визначаються змістом навчального матеріалу теми {підтеми} програми, завданнями відповідного періоду виробничого навчання, а також, зазвичай, багато залежить від досвіду і педагогічної майстерності автора методрозробки.В якості структурної основи можна рекомендувати , як взірець, класичну схему методичної розробки:

- характеристика теми {підтеми};

- планування вивчення теми {підтеми};

- вибір навчально-виробничих робіт, робочих місць, обладнання, інструментів і інше.

-навчально-технічна документація, яка застосовується при вивченні теми {підтеми};

- методичні рекомендації з організації та методики проведення занять; це основна частина методичної розробки , в якій розкриваються форми, методи і засоби, використовувані майстром.Як показує досвід, методичні рекомендації з організації і методиці проведення занять найбільш доцільно давати стосовно теми в цілому, а не до окремих уроків, тому що методичні розробки з окремих уроків сковують ініціативу майстрів. Однак з найбільш складних і інтересних в методичному відношенні питань можуть бути дані докладні поурочні розробки з зразками планів уроків.В методичній розробці повинні бути відображені шляхи втілення єдності навчання і виховання учнів, формування в них добросовісного відношення до праці. На конкретному матеріалі тем {підтем}необхідно розкрити способи ознайомлення учнів з досягненнями науково-технічного прогресу, техніки техніки і технологій у відповідній галузі виробництва, досягненнями вітчизняних вчених , конструкторів, передовиків іц новаторів виробництва. Важливо також висвітлити питання навчання учнів основ наукової організації праці, методиці складання особистих планів підвищення продуктивності праці та вияву резерву кращого використання робочого часу.В методичній розробці стосовно до змісту теми повинні бути визначені основні шляхи виховання в учнів поваги до праці і своєї професії, культури виробництва, свідомої дисципліни, вироблення вмінь творчо вирішувати виробничі завдання, працювати в колективі.При висвітленні форм і методів навчання з теми {підтеми} особливу увагу необхідно приділити способам навчання учнів безпечним умовам праці і дотриманню правил виробничої санітарії і гігієни.Говорячи про структуру і загальні вимоги до розробки методичних розробок , слід відмітити, що вони повинні мати також креслення об’єктів навчально-виробничих робіт, рисунки та фотографії , які відображають трудові прийоми, інструменти і пристосування новаторів і передовиків виробництва, схеми, таблиці, графіки. Слід також навести вимоги безпеки праці, взірці навчально-технічної виробничої документації, яка застосовується в процесі вивчення теми {підтеми}.Таким чином, методичні розробки складаються, як правило, за єдиною структурною схемою незалежно від періоду навчання, відображеного в них. Разом з тим особливості змісту і завдань навчання на різних етапах навчального процесу визначають необхідність диференціювати зміст методичних розробок. Для виробничого навчання кваліфікованих робітників більшості професій, які готують в професійно-технічних навчально-виховних закладах, типовими є два етапи навчання, які мають специфічні особливості в організації і методиці навчального процесу,- навчання в навчальних майстернях і навчання в умовах виробництва, включаючи виробничу практику. В зв’язку з цим зміст і порядок складання і написання методичних розробок потрібно розглядати стосовно до цих основних етапів виробничого навчання.

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК З ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИЦІ НАВЧАННЯ УЧНІВ В НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРНЯХ(ЛАБОРАТОРІЯХ, ПОЛІГОНАХ)

Розкриваючи форми і методи навчання учнів по темах, які вивчаються в навчальних майстернях(лабораторіях, полігонах), необхідно виходити з мети навчання в цей період, який визначає особливості організації і методики навчального процесу. Оскільки в навчальних майстернях (лабораторіях, полігонах) учні засвоюють основні прийоми і операції, які складають зміст праці за професією, а також виконують навчально-виробничі роботи, які включають в себе комплекс раніше вивчених прийомів і операцій, навчальну мету цього періоду виробничого навчання можна сформулювати таким чином:а) при вивчені виробничих прийомів і операцій: навчити учнів правильно виконувати основні виробничі прийоми операцій; навчити правильно і раціонально виконувати операцію в різних її різновидах;б) при виконанні робіт комплексного характеру: вдосконалювати вміння і навиків учнів у виконанні раніше вивчених операцій; навчити об’єднувати раніше вивчені прийоми і операції в цілісний процес виготовлення виробу, або виконання роботи;в) сформувати вміння, самостійно планувати технологічний процес;г) навчити виконувати роботи з використанням навчально-виробничої документації при поступовому підвищенні якісних вимог;д) сформувати навики продуктивної праці;е) систематично розвивати навчально-виробничу самостійність учнів, навики і звички самоконтролю;є) навчити застосовувати передові прийоми і способи праці.В методичній розробці перш за все дається коротка характеристика теми (підтеми). В ній вказується місце теми в загальній системі виробничого навчання, основні навчальні та виховні завдання, особливості вивчення навчального матеріалу, вміння і навики, які повинен засвоїти учень і рекомендований рівень їх сформованості, зв'язок матеріалу, що вивчається з спеціальними і загально технічними предметами. В характеристиках тем, змістом яких являється виконання робіт комплексного характеру, особливу увагу потрібно звернути на ускладнення дидактичної мети навчання в залежності від періоду їх вивчення і досвіду, досягнутого учнями до цього часу.Для прикладу приведемо характеристику теми №6 «Електромонтажні роботи» програми виробничого навчання електромеханіків з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.«Електромонтажні роботи» - одна із основних тем програми. Ця тема характеризується високими вимогами до учнів, які повинні освоїти інструмент електромеханіка з ремонту лічильно-обчислювальних машин, вміти його перевірити та підготовити до роботи. Вміти виконувати лудіння та паяння, від якості яких залежить освоєння наступних більш складних тем. Вміння проводити обробку монтажних проводів і кабелів, проводити підготовку електрорадіоелементів до монтажу та вести їх монтаж. По спеціальній технології учні вже вивчили ручний і механізований інструмент та пристосування, які застосовуються при виконанні електромонтажних робіт. Також вивчили технічні вимоги до лудіння та паяння, правила підготовки електрорадіоелементів до монтажу, правила обробки і підготовки до монтажу монтажних проводів і кабелів основних типів.Основні навчальні завдання при вивчені теми – це навчити: проводити організацію робочого місця та дотримуватись безпечних умов праці при виконанні електромонтажних робіт; проводити підготовку електромонтажного інструменту до виконання робіт; виконувати лудіння та пайку; виконувати обробку монтажних проводів та кабелів; виготовляти та проводити монтаж джгутів; проводити підготовку електрорадіоелементів до монтажу; виконувати різні види монтажу згідно технології і технічних вимог.Особливості змісту теми визначають специфічні виховні завдання, які вирішуються при її вивчанні: виховання учнів технологічної дисципліни, вміння правильно планувати роботу, самостійності, формування навиків акуратності і виробничої естетики, навиків самоконтролю.Тема вивчається фронтально.В розділі методичної розробки про планування вивчення теми (підтеми) наводиться перш за все приблизний перспективно тематичний план її вивчення.Зміст перспективно тематичного планування визначає сам майстер виробничого навчання (в даному випадку автор методичної розробки) в залежності від специфіки професії та змісту навчального матеріалу, орієнтуючись на умовах свого навчально-виховного закладу. В цілому можна рекомендувати відобразити в орієнтовному перспективно-тематичному плані такі питання: розподіл теми на уроки; розподіл часу уроку на інструктаж, вправи та виробничу діяльність учнів; навчально-виробничі роботи; підготовка матеріально-технічного оснащення уроку; втілення міжпредметних зв’язків; вивчення прогресивних методів праці, пристосувань і інструментів; типові помилки учнів.При складанні перспективно-тематичного плану виходячи з результатів аналізу, змісту матеріалу навчальної програми (тобто характеристики теми) слід вивчити відповідні розділи підручника, або навчального посібника, методичні посібники, технічну літературу, матеріали науково-технічної і педагогічної інформації, які висвітлюють передовий дослід.Найбільш важливою частиною перспективно-тематичного планування являється розподіл тем на уроки. При цьому необхідно врахувати те, що одна із головних вимог до уроку – чіткість його мети і визначеність змісту. Щоби правильно розподілити матеріал теми на уроки, необхідно враховувати його посильність і доступність, складність і трудоємність прийомів і способів, новизну їх для учнів, важливість для виконання робіт в майбутньому, порядок вивчення, об’єкти робіт, на яких вони будуть засвоюватись.Слід виходити також з того, що на кожному уроці учні повинні робити черговий крок в засвоєнні професії. При цьому ні в якому разі не можна формально, механічно розподіляти прийоми, які вивчаються, види робіт, функції на визначену кількість уроків. Послідовність вивчення матеріалу теми в цілому визначена програмою, але автор методичної розробки у відповідності з своїм досвідом і умовами регіонального компонента на які він орієнтується, може в розумних межах змінювати її при неодмінній умові повного виконання програми.Найбільш просто розділити на уроки матеріал операційних тем, тому що в них чітко вказані прийоми і способи робіт, які учні повинні вивчити. Приведу приклад розподілу на уроки матеріалу операційної теми.Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних систем – тема «Електромонтажні роботи» - 36 год.(6 уроків по 6 годин)

1-й урок – паяльні інструменти та пристрої;

2-й урок – правила пайки;

3-й урок – обробка монтажних проводів;

4-й урок – виготовлення джгута;

5-й урок – обробка кабелів;

6-й урок – підготовка елементів до монтажу.Більш складно розділяти на уроки матеріал тем «Комплексні роботи», в яких подаються лиш загальні рекомендації про характер робіт і основні технічні вимоги що до їх виконання. Планувати послідовність уроків з цих тем виходячи з виробничих завдань, тобто на основі технології виконання робіт, неможливо, тому що практично не можливо забезпечити виконання всіма учнями групи однієї і тої ж роботи. Найбільш доцільно планувати послідовність вивчення таких тем за пізнавальними завданнями уроків, які ставляться перед всіма учнями, незалежно від робіт які вони виконують. При вмілому підбиранні навчально-виробничих робіт можна в значній мірі поєднувати вирішення виробничих і пізнавальних завдань.

 

Перспективно-тематичний план вивчення теми «Електромонтажні роботи» (36 год.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИБІР НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ РОБІТ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Навчально-виробничі роботи, які виконуються учнями в навчальних майстернях, бажано підбирати з заказів базових підприємств і організацій, централізованих виробничих заказів.Надійним джерелом навчально-виробничих робіт являються також власні замовлення для потреб навчального закладу з монтажу та ремонту обладнання для навчальних майстерень, наглядних посібників, приладів, схем, лабораторного обладнання, діючих або демонстраційних установок для навчальних кабінетів і лабораторій навчального закладу.При підборі навчально-виробничих робіт слід керуватися загальними техніко-педагогічними вимогами , викладеними в офіційних документах. Вибрані навчально-виробничі роботи в методичній розробці вказуються в переліку, складеному в довільній формі і приведеній таблиці «Перспективно-тематичний план вивчення теми».Норма часу розраховується у відповідності з інструкцією з нормування навчально-виробничих робіт.

НАВЧАЛЬНО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

До кожної теми і уроку, де передбачені навчально-виробничі роботи, або тренувальні вправи використовується навчально-технічна документація. Перш за все це документація письмового інструктування. Інструкційні карти необхідні для вивчення операцій та складових їх прийомів і інструкційно-технологічні (або технологічні) карти, де розкривається технологічна послідовність виконання робіт комплексного характеру. Особливу увагу методичній розробці необхідно приділяти інструкційним картам, які мають виключно важливе значення при вивчені учнями основ професії.В цьому ж розділі методичної розробки включають і іншу навчально-технічну документації: таблицю типових помилок, які допускаються учнями при виконанні навчально-виробничих робіт з вказуванням їх причин, способів усунення і попередження, критерії оцінок роботи і взірці іншої навчально-технічної документації, яка використовується при вивчені теми (підтеми). Приклади цих документів наводжу в таблиці «Типові помилки при вивчені теми електромонтажні роботи, способи їх попередження і усунення при навчанні електромеханіків з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин». Таблиця - Типові помилки при вивчені теми електромонтажні роботи, способи їх попередження і усунення при навчанні електромеханіків з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крім цього в цьому розділі методичної розробки вказуються на очні посібники, технічні засоби, які використовуються при вивчені теми.До натуральних наглядних посібників відносяться взірці майбутньої роботи, заготовки матеріалів, витратні матеріали, пристосування, обладнання, прилади, які демонструє майстер на вступному інструктажі. Образотворчі наглядні посібники – це плакати, схеми, моделі, макети.До технічних засобів навчання відносяться різного роду тренажери, які дозволяють відпрацьовувати і закріпляти складні професійні вміння і навички в спеціально створених умовах, які імітують діючу обстановку, програмні засоби навчання, презентаційні засоби і інші.Наочні посібники і технічні засоби навчання підбираються за темою в цілому.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ПО ТЕМІ

При складанні цього розділу, необхідно уважно проаналізувати і систематизувати власний досвід, ознайомитися з відповідною методичною літературою, порадитися з колегою по роботі.Методична розробка – це рекомендований документ для майстрів. Тому в цьому розділі потрібно давати такі рекомендації, які помагаючи майстру проводити заняття на високому методичному рівні, не сковують його ініціативи у визначені змісту, структури, виборі форм і методів проведення уроків з теми. Тому основну увагу потрібно звернути не тільки на те «що робити», скільки на це «як роботи», щоби уроки проводити найбільш ефективно.Не слід в цьому розділі заздалегідь складати плани уроків. План уроку суто індивідуальний документ майстра, його зміст, структура, ступінь, деталі залежать від конкретних умов проведення і досвіду майстра, тому він повинен обов’язково складатися самим майстром. Разом з тим по складних інтересних в методичному відношені уроках в якості взірців мажуть бути наведені їх плани.Рекомендації з організації та методики проведених занять даються в цілому по темі, стосовно до ключових розділів навчального матеріалу та основних елементах занять: в ступному інструктажу, основної частини (виконання учнями навчально-виробничих завдань та поточне інструктування їх майстром) і заключному інструктажу.Особливу увагу необхідно приділити детальній розробці методичних рекомендацій з проведення першого уроку теми. На першому уроці, як правило, учням дається узагальнена установка на вивчення всієї теми: розривається її значення для майбутньої спеціальності, зростанню професійної майстерності. При складанні рекомендацій з організації і методики вивчення матеріалу на наступних уроках слід не повертатися до спільних для всієї теми методичних і організаційних вказівок, маючи на увазі, що вони розкриті в розробці першого уроку.

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ

В рекомендаціях з проведення вступного інструктажу стосовно вузлових розділів теми (підтеми) слід розкрити основні дидактичні цілі інструктування учнів, відобразити форми проведення інструктажу (фронтально, побригадно, спочатку уроку, паралельно з вправами і інше), його структуру, орієнтовний розподіл часу на окремі елементи. При цьому необхідно мати на увазі, що головне призначення вступного інструктування – створення у учнів орієнтовної основи дій на відповідному етапі навчання. Рекомендації з проведення вступного інструктажу як і наступні, необхідно давати з необхідними в кожному випадку обґрунтуваннями, тобто поряд з рекомендаціями «що робити» і «як робити» переконливо показувати «чому так робити».Розробляючи рекомендації з методики і організації вступного інструктування, необхідно виходити з типової послідовності його проведення:

повідомлення теми і мети уроку:

перевірка знань учнів з матеріалу спеціальної технології (спеціальних предметів) і виробничого навчання, пов’язаного з матеріалом наступного уроку;

пояснення характеру і призначення наступної роботи і порядку виконання вправ;

розбір креслень і демонстрація взірців наступної роботи;

ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і пристосуваннями, які будуть застосовуватися на уроці;

пояснення і показ найбільш раціональних прийомів, способів і послідовностей виконання завдань, а також методів контролю якості роботи;

розбір інструктивної, або інструктивно-технологічної (технологічної карти);

розгляд типових помилок та способи їх попередження;

пояснення і показ способів раціональної організації робочого місця при виконанні завдання;розгляд правил техніки безпеки і електробезпеки;

перевірка засвоєння учнями матеріалу вступного інструктажу;

пробне виконання учнями прийомів і способів роботи, показаних майстром;

видача завдань учням і розподіл їх за робочими місцями.Ця схема може змінюватися в залежності від змісту матеріалу, який вивчається, особливостей інструктування, періоду навчання, місця теми в загальній структурі виробничого навчання, досвіду роботи розробника методичної розробки.Значна увага при розробці методики вступного інструктажу повинна бути виділена розкриттю способів пов’язки її з матеріалом спеціальних, загально технічних і загальноосвітніх предметів.Стосовно до ключових розділів теми необхідно навести приблизні питання, які майстер може ставити перед учнями для цих цілей. Ці питання поставити перед учнями для цієї мети не можливо. Цим питанням повинна надаватись перевага практичної спрямованості, тобто вони повинні бути пов’язані з тими прийомами і способами праці, які учням прийдеться відпрацьовувати.

Оскільки в методичній розробці неодноразово приходиться наводити приклади питань, вкажемо основні педагогічні вимоги, яких необхідно дотримуватись при їх формулюванні:

питання повинне бути чітким, ясним, конкретним, коротким;

питання повинно вимагати відповідної (однозначної) відповіді;

не рекомендується ставити питання так щоби воно вимагало складної відповіді, або вгадування, типу «більш-менш», «вище-нижче»;

не допускати постановки каверзних питань;питання не повинно бути підказуючим.Особливу увагу необхідно приділяти питанням продуктивного характеру, які спонукають учнів до самостійної розумової діяльності. При цьому можна керуватися наступною класифікацією «продуктивних» питань:

на порівняння і співставлення;

на встановлення причинно-слідчих зв’язків;

на визначення мети (дії, явища, процесу і т.д.);

на вияв характерних рис, ознак, якостей, умов виконання дій, процесу і т.д.;

на систематизацію (предметів, факторів, явищ, машин, деталей, інструментів, матеріалів і т.д.), виділення суттєвих ознак;

на встановлення значення (явища, процесу, правил, нормативів і т.д.);

на пояснення, обґрунтування, доказ;

на формулювання понять, виводів, узагальнень, висловлення власної думки;

на вияв просторових уявлень (робота зі схемами);

на вияв умінь використовувати знання в різних ситуаціях;

на пояснення причин (діагностування);

на обдумування про наслідки (прогнозування);

на встановлення міжпредметних зв’язків.

Викладаючи методику вступного інструктування, потрібно виділити питання, які майстер повідомляє усно, вказати, які при цьому використовуються наочні посібники і технічні засоби навчання, способи їх застосування, обґрунтувати методичні прийоми розкриття основних понять, навести необхідні розрахунки, схеми, графіки, сформулювати основні виводи.Особливу увагу приділяють способам підтримування стійкої уваги та активізації пізнавальної діяльності учнів в ході усного інструктування.

При цьому необхідно керуватися наступними рекомендаціями про шляхи і способи активізації учнів в процесі виробничого навчання:

розкриття продуктивної виробничої праці учнів;

поєднання матеріалу який вивчається з життям, з виробничим досвідом учнів;

розкриття важливості прийомів, що вивчаються, операцій, видів роботи для успішного оволодіння професією;

підвищення ступеня свідомості учнів при виконанні навчально-виробничих робіт, спонукання активно застосовувати теоретичні знання;

притягувати учнів до розбору навчально-технічної документації, технологічних процесів, способів контролю і інше;

проведення евристичних бесід, постановка питань продуктивного характеру;

постійне стимулювання самостійності учнів в роботі;

розвиток навиків і привичок самоконтролю процесу і результатів праці;стимулювання творчого відношення до праці;

зацікавлення учнів до раціоналізації і винахідництва, розвиток їх виробничої свідомості;

організація учнівських постів контролю якості, взаємоконтролю, взаємодопомоги;навчання прийомів і високопродуктивних способів праці передовиків і новаторів виробництва;

організація конкурсів майстерності, виставок кращих робіт;організація змагання між учнями та бригадами.Основними елементами вступного інструктажу являються показ і пояснення прийомів, виконання операції яка вивчається, пояснення і демонстрація технологічного процесу, виготовлення виробу, або виконання робіт з ремонту, обслуговуванню і т.д..В методичній розробці з операційної теми слід вказати, які прийоми повинен демонструвати майстер і дати необхідні рекомендації, як провести показ прийомів найбільш зрозуміло і чітко. При цьому треба мати на увазі, що показ прийомів – це метод, з допомогою якого в учнів формується точний, живий і конкретний взірець трудових дій, при якому вони наслідують із якими порівнюють свої дії.Цю схему повинно знають майстрів, її рекомендують завжди при викладенні питань організації і методики виробничого навчання. Але багато майстрів не вміють правильно демонструвати прийоми, переконливо і доступно показувати учням основну сутність, «секрет» виконання прийому. В результаті учні починають освоювати прийоми способом «проб і помилок». Загальну схему показу майстра нечасто засвоюють тільки теоретично, у загально-методичному плані, в той час, як в кожному окремому випадку в показі прийомів мають місце специфічні особливості.В методичній розробці важливо подати неспільні рекомендації про методику показу прийомів, а розкрити її конкретно, з кожного прийому: що демонструється в сповільненому темпі, коли в процесі показу дії роблять висновки, які елементи прийому виділити. Показуючи прийом, майстер робить відповідні пояснення, використовує необхідні наочні посібники. При розкритті методики показу прийомів слід дати необхідні рекомендації, що і коли потрібно пояснити учням усно, які наочні посібники і як застосовувати їх для ефективного показу.Розробляючи вказівки з методики показу прийомів, слід дати рекомендації, як попередити виникаючі в учнів помилки, на що звернути їх особливу увагу при показі і поясненні складних і трудних для засвоєння прийомів.Далі приводжу методичні рекомендації з показу основних прийомів паяння: підготовка електропаяльника до роботи; тримання паяльника (хватка); робоче положення при пайці (координація руху і балансування); лудіння жала паяльника; дозування припою та флюсу; відпрацювання тривалості пайки. Показуючи прийом підготовки паяльника до роботи, майстер повинен лівою рукою тримати паяльник за ручку, вперти жало в підставку, в праву руку взяти напилок і підготувати поверхню жала паяльника до залужування. Слід звернути увагу щоб площини жала паяльника були рівні без випуклостей. Кожну складову частину прийому необхідно супроводжувати поясненнями. Показуючи прийом підготовки паяльника до роботи необхідно проводити так, щоб було видно всім учням.Показавши прийом декілька раз, майстер пропонує учням повторити його три-чотири рази. Після цього необхідно показати прийом тримання паяльника рукою, сидячи на робочому місці, продемонструвати залуження паяльника і пояснити правила дозування припоїв та флюсу.На цьому етапі показу необхідно попередити учнів про типові помилки: випуклість робочої поверхні жала паяльника; неякісна підготовка поверхні жала паяльника; порушення температурного режиму паяльника; неправильний захват паяльника рукою; неправильне дозування витратних матеріалів (флюсу і припою). Слід також дати учням необхідні первинні знання з правил техніки безпеки при підготовці паяльника до роботи та при лудінні і пайці; стежити за паяльником під час виконання робіт (зняття окалини з жала паяльника з допомогою технологічної салфетки).При проведені вступного інструктажу слід також зупинитися на методиці використання інструкційних і інструкційно-технологічних карт. Діло в тому, що ряд майстрів виробничого навчання не завжди використовують ці карти, що спричиняє відповідне відношення і учнів до них.В методичних розробках стенд програми, в яких передбачене практичне освоєння учнями вмінь і навичок виконання робіт комплексного характеру, основна увага приділяється на методику і організацію розбору креслень, технічних вимог до робіт, пояснення технологічного процесу, організацію показу окремих прийомів виконання роботи.При вивченні таких тем однією із задач виробничого навчання являється засвоєння учнями передових високопродуктивних прийомів та способів виконання робіт. Вони вказані в перспективно-тематичному плані вивчення теми. В методичній розробці необхідно описати їх суть і відміну від звичайних, дати в необхідних випадках відповідні креслення, ескізи або схеми, показати виробничу ефективність.Заключний елемент вступного інструктування – перевірка якості засвоєння його учнями. Переважно вона здійснюється шляхом постановки питань практичного характеру до учнів, пропозиції відтворити показані прийоми, розібрати креслення, схему і т.д..В залежності від матеріалу, який вивчається такі перевірки можуть проводитися на вступному інструктажі.Рекомендується в план уроку в розділі вступного інструктажу включати контрольні питання, які за змістом та формулюванням повинні стимулювати кмітливість учнів, їх творче мислення, самостійність, властивість до практичних використань знань, отриманих на вступному інструктажі.

ВПРАВИ УЧНІВ І ПОТОЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ

В цій частині рекомендацій спочатку слід розкрити організаційні питання проведення вправ – основного метода виробничого навчання. Вправи повинні представляти продуману, педагогічно-обґрунтовану систему, яка передбачає послідовне формування учнів необхідних вмінь і навиків. Основними критеріями (показниками, вимогами), якими потрібно керуватись, намічаючи систему вправ відповідної теми являються:послідовність і взаємозв’язок вправ за змістом;поступове підвищення складності змісту і дидактичних завдань;поступове збільшення ступеня самостійності учнів;різноманітність за змістом та дидактичними задачами;правильний розподіл в часі;повторюваність в межах взаємопов’язаного матеріалу.Ці вимоги характерні як для вправ з теми так і для системи вправ, які проводять в період навчання в навчальних майстернях в цілому. Особливу увагу організації і методиці проведення вправ повинно відображатися в методичних розробках з вивчення операційних тем. Стосовно основних і ведучих частин теми необхідно вказувати конкретні вправи, послідовність їх виконання, орієнтовний час на кожну вправу.При цьому слід пам’ятати, що в перспективно-тематичному плані, виділений час тільки на тренувальні вправи, тобто на вправи з початкових освоєнь нових трудових прийомів.При розподілі часу на вправи, на кожну тему в цілому потрібно виходити з загальної кількості годин, які відведені програмою (крім часу на інструктаж), маючи на увазі, що все виробниче навчання учнів – це послідовний зв'язок вправ. Наведемо приклад системи вправ теми «Електромонтажні роботи» (36 год.).

 

1-а вправа – підготовка електропаяльника до роботи (лудіння жала паяльника, лудіння поверхні монтажних проводів) – 1 год.;

2-а вправа (тренувальна) – відпрацювання правил пайки – 1год.;

3-я вправа – обробка монтажних проводів – 1год;

4-а вправа – в’язка джгута – 1год;

5-а вправа – відпрацювання бандажу – 1год.;

6-а вправа – обробка кабелів – 1год.;

7-а вправа – лудіння виводів ЕРЕ – 1год.;

8-а вправа – формування виводів ЕРЕ – 1год..

Оскільки операційні теми переважно включають велику кількість для учнів різновидів операцій та трудових прийомів (причому ці прийоми переважно значно відрізняються один від другого як по складності, так і за технікою виконання), потрібно та доцільно рекомендувати в необхідних випадках поєднати вступне інструктування і вправи, як правило застосовуються на такі способи поєднання.Цілісний: спочатку проводиться інструктування за всіма прийомами, потім виконуються вправи (прийоми легкі для засвоєння в цілому).Проста послідовність: проводиться інструктування з виконання прийому, потім учні тренуються в його виконанні і т.д. (прийоми нові і складні для засвоєння).Комплексне: спочатку проводиться інструктування з декількох типових прийомів, потім ідуть вправи учнів в їх виконанні і далі в такому ж порядку (застосовується при вивчені операцій, які мають велику кількість різних по структурі прийомів).Майстер керує вправами учнів шляхом поточного їх інструктування. Поточний інструктаж, як по значенню, так і по часу, відведеному на нього, являється основним структурним елементом кожного заняття виробничого навчання. Тому в методичній розробці необхідно дати рекомендації, як найбільш ефективно провести його.Поточне інструктування майстер проводить в процесі роботи учнів. Рішення, які приймає майстер в цей період, диктуються конкретною обстановкою та конкретними умовами.Найбільш доцільно спочатку дати загальні рекомендації з організації і методики поточного інструктування, а потім стосовно до основних розділів теми – власні рекомендації, які відображають специфіку змісту матеріалу, який вивчається.Із загально-методичних рекомендацій з поточного інструктування, які слід враховувати можна виділити наступне:

чітко визначати мету вправ, добиватися її реалізації учнями;

вникати в роботу кожного учня, не упускаючи з поля зору роботу всієї групи;

постійно розвивати учнів, властивості самостійно аналізувати свою праці, знаходити причини помилок та способи їх усунення та попередження;

спонукати учнів до самоконтролю, забезпечувати високу якість роботи;не вмішуватися в роботу учнів, коли в цьому нема необхідності;

не давати учням готових вказівок, як справляти помилку;

добиватися, що би вони самі зрозуміли, усвідомили її і знайшли способи усунення та попередження;

допомогти учням надавати своєчасно, привчаючи їх до подолання труднощів, але не допускаючи закріплення помилок;

якщо помилки, які допустили учні типові, необхідно провести колективний поточний інструктаж;

не доробляти роботу за учнів – це привчає їх до безвідповідальності;

заохочувати творчий підхід учнів до виконання завдань;

привчати учнів до планування своєї праці і самоконтролю;

постійно виховувати в учнів високу культуру праці;

для навчання передових, високопродуктивних прийомів роботи необхідно спонукати учнів застосовувати їх, помагати розбиратися в труднощах які виникають, повторно інструктувати та показувати прийоми;

практикувати прикріплення кращих учнів до слабших, призначення громадських контролерів продукції з найбільш досвідчених учнів;

спостерігати за раціональним використанням робочого часу, та добиватися високої продуктивності праці учнями;забезпечувати правильний режим праці та відпочинку учнів;

надавати постійну допомогу відстаючим учням шляхом повторного пояснення, показу трудових прийомів і проведення додаткових вправ;

виховувати в учнів привичку правильної організації робочого місця;

проявляти принциповість і суворість в вимогах до виконання правил техніки безпеки;

не відкладати контроль роботи учнів до її закінчення, широко практикувати проміжний і поточний контроль;

при оцінці роботи учнів перш за все виходити з позитивних моментів.

У власних рекомендаціях з проведення поточного інструктування необхідно орієнтуючись на загально методичні рекомендації і враховуючи можливі ситуації, на конкретному матеріалі показати способи організації індивідуального і колективного інструктування, прийоми, які застосовує майстер для активізації учнів, для формування у них навиків самоконтролю, самостійності, вмінь застосовувати отримані знання для розвитку творчих здібностей.На основі раніше проаналізованих типових помилок учнів необхідно показати способи роботи майстра з їх попередження і усунення. Важливо також рекомендувати способи формування в учнів вмінь аналізувати виконану та виконуючу роботу, приймати вмотивовані рішення, свідомо здійснювати рекомендації майстра, користуватися навчально-технічною документацією. Необхідно розкрити організацію і методику поточного і підсумкового контролю за роботою учнів, показати його навчальне і виховне значення.У методичних розробках, які розкривають організацію та методику навчання на більш пізніх етапах навчального процесу (при вивчені складних операцій і виконання робіт комплексного характеру), необхідно особливу увагу приділити способам формування в учнів вмінь планувати свою працю, спостерігати за роботою обладнання, контролювати і оцінювати хід і результати технологічного процесу, знаходити і діагностувати поломки в інструменті та пристосуваннях, приладах, визначати способи їх усунення і попередження.Важливо при цьому детально розглянути організацію і методику проведення вправ в розробці технологічних процесів обробки матеріалів, ремонту, складання, налагоджування, наладки обладнання, способи і прийоми поточного інструктування учнів при вивчені передових високопродуктивних методів праці, освоєнні нової техніки і технології, при навчанні на виписку складної продукції.

ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ

При підготовці до занять зміст заключного інструктажу у всіх деталях передбачити не можливо. Він залежить від конкретних умов і результатів проведення занять. Тому в методичній розробці можна обмежитись вказівками завдань заключного інструктажу і загальними рекомендаціями з його проведення стосовно до періоду навчання і змісту теми, а також відобразити специфічні питання, які переважно виносять на обов’язкове підсумкове обговорення при вивчені теми, або її складових частин. При цьому необхідно пам’ятати, що головна мета заключного інструктування на любому етапі навчального процесу – на основі аналізу успіхів і недоліків показати учням, чому вони навчились, наскільки просунулися в оволодінні професією, що і як потрібно робити, щоби не допускати недоліків і закріпити успіхи.При проведенні заключного інструктажу майстер може проаналізувати підсумки занять і зробити відповідні виводи, провести бесіду з учнями, щоби вони самі розібрались в своїх помилках і знайшли шляхи їх усунення і попередження. Можна порекомендувати організувати в процесі заключного інструктажу аналіз самими учнями виконаних робіт, повторний показ майстром трудових прийомів, повторення основних відомостей з спеціальних предметів, якщо причиною помилок і недоліків в роботі були слабкі теоретичні знання учнів.Особливо важливе значення має проведення заключного інструктажу на уроках, на яких закінчується вивчення теми, тому що вони являються підсумковими по темі.І на завершення слід відмітити, що рекомендовані в методичній розробці форми, методи і прийоми навчання повинні бути педагогічно обґрунтовані, тобто викладення слід вести по такій формулі: що – як – чому. Це в значній мірі підвищить цінність і переконаність методичної розробки. ВИСНОВОКНауково-технічний прогрес, характерною особливістю якого являється органічне поєднання науки і матеріального виробництва, призводить до корінних змін змісту праці робітників. Праця сучасного робітника все більше наповнюється інтелектуальним змістом будується на достовірній науковій основі, в тісному взаємозв’язку розумових і практичних дій. Підвищення вимог, які ставить суспільство в умовах соціального і науково-технічного прогресу з виховання і підготовки всесторонньо досвідчених робітників, викликає необхідність розробки питань реалізації проведення уроків виробничого навчання на високому технічному і методичному рівні.Стосовно до професійної підготовки робітників основними дидактичними умовами являються:науково-обґрунтований відбір змісту і визначення структури навчального матеріалу предметів професійно-технічного циклу, які забезпечують зв'язок теоретичного і виробничого навчання;створення власних методик з виробничого навчання, спеціальних і загально-технічних предметів, реалізація передбачених ними відповідних організаційних форм і методів навчання, які забезпечують зв'язок теорії і практики при підготовці робітників і в тому числі з рахунок рішення таких питань, як:розробка і проведення комплексу лабораторно-практичних робіт;організація продуктивної праці учнів в процесі виготовлення ними складної продукції;розробка системи перспективно-тематичного планування виробничого навчання;створення і втілення системи письмового інструктування учнів в процесі виробничого навчання;розробка системи домашніх завдань з виробничого навчання і інше.Дана розробка призначена для складання методичних розробок з операційних та комплексних тем, які вивчаються на виробництві. В ній описані вся структура уроку виробничого навчання та основні вимоги до проведення виробничого навчання на сучасному рівні. Рекомендується для використання майстрами виробничого навчання.

ЛІТЕРАТУРА

Національна освітня програма «Україна освіта 3000»Адаскін Б.І. Виховання культури праці в процесі виробничого навчання. М., 1986Ажікін Г.І. Самостійна робота учнів профтехучилищ в процесі виробничого навчання. М., 1976Батишев С.Я. Виробнича педагогіка. М., 1976Василевська А.М. Формування технічного творчого мислення у учнів профтехучилищ. М., 1978Василевська А.М. Дидактика виробничого навчання. М., 1973Катханов К.Н. Педагогічні основи виробничої праці учнів в професійно-технічних училищах. М., 1976Кравцов Н.І. Зміст методичної роботи в системі професійно-технічної освіти. М., 1977Макієнко Н.І. Організація і методика виробничого навчання. М., 1978Макієнко Н.І. Загальна психологія. М., 1977Макієнко Н.І. Основи професійної педагогіки. М., 1977Якуба Ю.А. Підвищувати якість підготовки кваліфікованих робітників. – Професійно-технчна освіта. 1981, №7 ДОДАТКИПлан урокуВиробничого навчання «Електромонтажні роботи»(Виготовлення джгута) ПланУроку виробничого навчання в групі ЕОТ-11 на 20.12.2011Майстер в/н: Співак С.Т.Професія: Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.Тема програми: Електромонтажні роботиТема уроку: Виготовлення джгутаТип уроку: Урок удосконалення умінь та навичокМета уроку: Навчити учнів самостійно, користуючись технічною документацією, виготовляти джгут середньої складності. Вдосконалення навичок з обробки монтажних проводів.Виховна мета уроку: Виховувати в учнів добросовісне ставлення до праці, та економного використання матеріалів та електроенергії.Розвиваюча мета: Розвивати в учнів потребу творчого підходу до виконання поставленого завдання.Навчально-виробничі роботи Тренувальні вправи з виготовлення джгута ЯП4 863077 середньої складності з використанням планшета.

Матеріально-технічне забезпечення уроку:

1.Особистий інструмент електромеханіка – 23;

2.Комплект монтажних проводів – 23;

3.Планшет для в’язки джгута- 23;

4.Нитка ХБ №10 – 3 складки;

5.Нитка ХБ №00 – 12 складок;

6.Припой ПОС-61;

8.Бірки маркувальні – 23;

9.Голки для в’язання – 23.

Методичне забезпечення уроку:

2.Зразок готової роботи;

3.Комплект технічної документації на виготовлення джгута;

4.Інструкція з техніки безпеки;

5.Довідкова література.

Хід уроку

І. Організаційна частина – 3-5хв., контроль зовнішнього вигляду учнів, перевірка присутності учнів та їх готовність до заняття.

ІІ. Вступний інструктаж – 30-40хв.

Повідомити учням тему та мету уроку;

Перевірка знань учнів:

А) показати прийом мірної нарізки провода та зняття ізоляції;

Б) показати прийом маркування монтажного провода;

В) показати прийом лудіння виводів монтажного проводу;

Виклад нового матеріалу та показ прийомів виконання робіт:

А) призначення джгутового монтажу (показ блоків РЕА і готового джгута);

Б) технічна документація на виготовлення джгута при серійному виробництві (розбір складального креслення та таблиці комплектації);

В) показ прийомів укладання монтажний проводів на шаблон;

Г) показ прийому закріплення нитки і в’язки джгута;

Д) Інструктаж по техніці безпеки і пожежній безпеці при виконанні робіт.

4. Закріплення матеріалу вступного інструктажу:

А) показати прийоми закріплення нитки при в’язанні джгута;

Б) показати прийоми в’язки джгута;

В) ваша дія при уражені людини електричним струмом?

ІІІ. Самостійна робота учнів та поточний інструктаж – 5,0 годин.

Робота учнів:

А) видача змінних завдань, повідомити норму часу та розряд роботи, критерії оцінки робіт;

Б) порядок виконання робіт:

- підготовка монтажних проводів;

- укладка проводів на шаблон та перевірка;

- в’язка джгута.Обходи робочих місць учнів:

- перевірити правильність організації робочих місць учнів;

- перевірити правильність виконання обробки монтажних проводів, звернути увагу на дотримання учнями правил техніки безпеки;

- перевірити правильність закріплення нитки та виконання в’язки джгута;

- перевірити виконання норм і правил техніки безпеки.Прийом робіт і виставлення оцінок.

Виставлення оцінок за виконані роботи з врахуванням критеріїв оцінювання робіт та дотримання учнем трудової та технологічної дисципліни.Прибирання робочих місць учнів..

Заключний інструктаж – 10-15хв.

1.Аналіз якості виконаних робіт;

2.Відмітити кращі роботи;

3.Вказати на слабкі роботи;

4.Звернути увагу на характерні помилки, їх причини та міри, що до їх запобігання.

Домашнє завдання:

скласти технологічну карту на монтаж резисторів.

Література:

1.В.П. Гусєв «Виробництво радіоапаратури» - с. 222;

2.В.П. Граділь «Короткий довідник радіомонтажника» - с.236;

3.В.І. Артюшенко «Монтаж радіоапаратури» - с.21.